|
Ізмаїльський прикордонний загін
17 прикордонний загін імені полковника Олександра Жуковського[1] (в/ч 1474) — є територіальним органом охорони кордону у складі Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України[2]. Ізмаїльський прикордонний загін діє на території Болградського, Ізмаїльського, Кілійського та Ренійського районів Одеської області і охороняє ділянку державного кордону загальною протяжністю 442,4 км: з Республікою Молдова прикордонний загін охороняє по озеру 3 км та по сухопутній ділянці 132,8 км. З Республікою Румунія — 306,6 км, з них — по річці Дунай 181,1 км та 125,5 км морського кордону. Історія загонуВлітку 1940 року на територію Бессарабії були введені підрозділи прикордонних військ НКВС СРСР, котрим з 21:00 8 липня була передано під охорону держкордон. Наказом НКВС СРСР № 00780 від 29.06.1940 було виділено 7 прикордонних загонів (2, 23, 24, 25, 26, 79 і 97-й), що раніше охороняли стару ділянку кордону з Румунією. Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) від 14 серпня 1940 був утворений Молдавський прикордонний округ, що складався з 5 прикордонних загонів: 23-й, 24-й, 25-й, 26-й і 79-й Ізмаїльський. На підставі наказу НКВС № 00200 від 21.02.1941 р. було сформовано 4-й Чорноморський загін прикордонних суден для служби на річці Дунай. 79-й Ізмаїльський прикордонний загін у взаємодії з кораблями 4-го Чорноморського загону прикордонних суден охороняв ділянку кордону на Дунаї. Штаб 79-го прикордонного загону дислокувався безпосередньо в м. Ізмаїл. Його чотири комендатури знаходилися в містах Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилкове. У них входили 20 застав. Чисельність особового складу загону становила 1569 чоловік. Начальником прикордонного загону призначили підполковника Грачова Саву Гнатовича (станом на 1941 рік — майор). У червні-липні 1941 р. прикордонники загону, моряки прикордонних суден разом з частинами Червоної Армії не тільки утримували кордон, а й провели кілька рейдів (23, 24 і 25 червня) на румунську територію, знищивши ворожі передові кордони і пікети, оволодівши декількома населеними пунктами, у тому числі м. Стара Кілія, с. Пардіні, островом Роздільний, мисом Сатул-Ноу. 30 червня 1941 79-й прикордонний загін передав ділянку своєї відповідальності частинам РСЧА. 30 вересня 1941 року загін прибув до Харкова, де, переформувавшись у 17-й прикордонний полк, одержав завдання з охорони тилу 6-ї армії. У березні 1944 року полк брав участь у звільненні Миколаєва, у квітні — Одеси. 25 серпня 1944 року о 8:00 полк досяг північної околиці м. Ізмаїла. За виявлену відвагу й мужність у боях за м. Ізмаїл з'єднанню присвоєно найменування «Ізмаїльський». 15 жовтня 1945 року наказом по військах НКВС № 903 17-й Червонопрапорний Ізмаїльський полк був розформований. З травня 1945 року ділянка державного кордону від устя р. Прут до Чорного моря була узята під охорону підрозділами 26 Одеського Червонопрапорного прикордонного загону та ОКПП «Рені» з місцем дислокації у м. Рені. 1 липня 1976 року, згідно з наказом КДБ СРСР від 31.06.1976, управління частини передислокується з м. Рені до м. Ізмаїл. У 1994 році на базі ОКПП «Ізмаїл» сформовано 17-й загін прикордонного контролю, у складі якого ввійшли 16-та застава прикордонного контролю 25 Березинського загону прикордонного контролю, 1-9 прикордонні застави 26-го Одеського Червонопрапорного прикордонного загону, а також управління, бойові підрозділи, і підрозділи забезпечення ОКПП «Ізмаїл». З 20:00 20 серпня 1994 року частина розпочала охорону державного кордону України. 1998 року за Наказом Голови Держкомкордону у складі загону створено 1-шу прикордонну комендатуру (м. Рені). З 30 березня 2000 року 17-й загін прикордонного контролю стає 17-м прикордонним загоном (перейменовано на підставі Наказу голови Держкомкордону). У вересні 2000 року до складу Ізмаїльського загону увійшла школа морських фахівців (вийшла зі штату у липні 2002 року). Березень 2002 року — створюється 2-га прикордонна комендатура загону, котра дислокувалася у м. Вилкове. У серпні 2002 року до загону включено прикордонну заставу «Зміїний». З 1 серпня 2003 року 17 прикордонний загін виконує завдання з охорони державного кордону вже у складі Державної прикордонної служби України.[3][4]. ПодіїУчасть в АТО13 лютого 2015 року 140 військовослужбовців загону повернулися до місця постійної дислокації із зони АТО. Протягом шести місяців вони дислокувалися в Краматорську, а бойові завдання виконували на ділянці від Лисичанська до Костянтинівки.
Саме фахівців Ізмаїльського навчально-тренувального загону морської охорони обрано для участі у 10-денній підготовці прикордонників Північного регіонального управління до керування катерами на акваторії Київського моря як інструкторів.[5] За повідомленням прес-служби Ізмаїльського загону у червні 2015 року автопарк частини отримав нові вантажівки та пікапи різних виробників (усього 54 одиниці), що мають замінити неефективну у бойових умовах радянську колісну техніку[6]. РозширенняЗагін став першою у ДПСУ частиною, де після восьмирічної перерви поновили службу за призовом: 6 червня 2016 року присягу на вірність Україні склали 80 матросів Морської охорони. Наразі вони проходитимуть підготовку в Ізмаїльському навчально-тренувальному центрі.[7] У лютому 2017 комендатура загону отримала три бронеавтомобілі «Кугуар»[8]. НавчанняВлітку 2016 року бійці загону провели комплексні навчання із залученням усього особового складу та бронетехніки[9]. Командири
Перелік пунктів пропускуНа ділянці загону функціонує 17 пунктів пропуску:
Склад загонуДо складу загону входять:
Втрати
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
