Ігнатій Башнянський

Ігнатій Башнянський
Народився29 серпня 1786(1786-08-29) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пониковиця, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Габсбурзька монархія
Помер1842 Редагувати інформацію у Вікіданих
Тригір'я, Житомирський район
Країна Габсбурзька монархія Редагувати інформацію у Вікіданих
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьієромонах, педагог
Alma materВільнюський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулархімандрит
Посаданастоятель Володимирського василіянського монастиря
Термін1827—1838
КонфесіяУкраїнська греко-католицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
РідБашнянські
Батькоо. Миколай Башнянський
МатиЄва Шаніцька

Ігнатій Башнянський (хресне ім'я Іван; 29 серпня 1786, Пониковиця Мала — 1842, Тригір'я) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, доктор філософії, педагог, архімандрит.

Життєпис

Народився 29 серпня 1786 року в селі Пониковиця Мала Львівського округу Королівства Галичини і Володимирії (нині Пониковиця Золочівський район Львівської області) в сім'ї місцевого греко-католицького пароха о. Миколая Башнянського[1] і його дружини Єви з дому Шаніцька.[2] Початкову школу закінчив у Бродах, а гімназійні студії — у Збаражі.[3]

У 1804 році вступив до Василіянського Чину на новіціат у Почаївський монастир. Після річного новіціату навчався в Любарі та Кременці, а від 1808 року — у Віленському університеті, де вивчав фізику і математику та склав кандидатський іспит. У 1811 році здобув ступінь магістра філософії, науковий ступінь доктора філософії здобув 17 серпня 1825 року на підставі праці «O cieplicu i jego fenomenach z dołączeniem uwag o skutkach elektro-chemicznych». Педагогічну діяльність о. Башнянський розпочав у 1812 році в Любарі як професор математики і фізики, а в 1817—1819 роках виконував також обов'язки префекта. З того періоду походить його «Mowa na obchodzenie rocznicy wstąpienia na tron Aleksandra I do uczniów szkół lubarskich». Працював професором фізики і префектом також у василіянських школах в Овручі, Каневі та Умані. Близько 1827 року став настоятелем василіянського монастиря і шкіл у Володимирі. За його стараннями були відновлені монастирські будівлі, знищені пожежею в 1833 році, за що генерал-губернатор Левашов відзначив його «похвальним листом».[3]

У 1834 році митрополит Йосафат Булгак іменував о. Ігнатія Башнянського архімандритом. У період трагічної ліквідації Унійної церкви в Російській імперії проявив непохитний характер і глибоку прив'язанність до католицикої віри. Перед 1839 роком був інтернований в Тороканському монастирі, звідки вивезений як «упорствующий» до Курська на сповідника до новоутвореного монастиря, призначеного для ченців-василіян, які відмовилися перейти на православ'я. Після закриття цього дому в 1842 році відправлено його на Волинь і утримувано під наглядом в Любарі і Тригорах (нині Тригір'я), де того ж року він закінчив життя. В історії Василіянського Чину о. Ігнатій Башнянський заслужив собі ім'я lumen Ordinis (світло Чину).[3]

Публікації

  • «Mowa pogrzeb. na uczczenie cnót ś. p. J. W. Tadeusza Czackiego Wizytatora trzech Gubernij, przez … prof. Szkoły Lubarskiej, naucz. fizyki, Filozofii magistra, 12. Lipca 1813 r.» (Кременець 1813)[4]
  • «Mowa przy rozpoczęciu rocznych nauk w Szkole powiatowej Lubarskiej d. 8. Septemb. miana» (Бердичів 1817)[5]
  • «Mowa na obchód rocznicy wstąpienia na tron Najj. Imp. Aleksandra I. do uczniów Szkoły powiat. Lubarskiej d. 12. Marca 1818 przez J. X…. prof. Szkoły, naucz. fiz.» (1818)[6]
  • X. Jgnacy Baszniańśki Prefekt Szkoły Humańskiej. Z Humaniu dnia 7 marca // Kurjer Warszawski., R.7, nr 117 (1 maja 1827). — S. 478 (подяка Олександрові Потоцькому полковникові російської армії за уфундування уманській василіянській школі друкарського пресу з літерами, площі під ботанічний город і дозволу брати рослини та насіння із Софіївки)

Примітки

  1. Ponikowica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 776. (пол.) (пол.)
  2. ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 4а, спр. 4648: Метрична книга с. Пониковиця Мала про народження парафіян, арк. 6.
  3. а б в Ks. Jozafat Skruteń ZSBW. Baszniański… — S. 351.
  4. Bibliografia Estreichera (пол.). Процитовано 21.02.2021.
  5. Bibliografia Estreichera (пол.). Процитовано 21.02.2021.
  6. Bibliografia Estreichera (пол.). Процитовано 21.02.2021.

Джерела

Посилання