Івін Борис Іванович

Ф
Борис Івін
Особисті дані
Повне ім'я Борис Іванович Івін
Народження 1909(1909)
  Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 1942(1942)
  Ленінград, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Позиція нападник,
півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1927—1929 СРСР «Червоний виборжець» (Лн) (КФК)
1930 СРСР «Виборзький металіст» (Лн) (КФК)
1931—1932 СРСР ЛМЗ (КФК)
1933 СРСР «Динамо» (Од) (КФК)
1934—1935 СРСР ЛМЗ (КФК)
1936—1941 СРСР «Зеніт» (Лн) 75 (10)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1934
1938 		СРСР ЛМЗ
СРСР «Сталінець» (Лн)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Іванович Івін (нар. 1909, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 1942, Ленінград, СРСР) — радянський футболіст і тренер, виступав на позиції нападника або півзахисника.

Життєпис

Дитинство Бориса Івіна пройшло у дачному селищі під Санкт-Петербургом (нині мікрорайон Шувалово-Озерки). Захоплювався футболом, важкою атлетикою, лижами та стрибками з трампліну. Серйозно грати у футбол почав у команді Виборзького району у першості Ленінграда. З липня 1929 року виступав за другий склад збірної міста. 1930 року грав за збірну СРСР, став її капітаном.

На початку 1930-х Івін перейшов у команду заводу «Червоний Виборжець», де виділявся великими організаторськими здібностями, що призвело до конфлікту, і на початку 1934 року Івін перейшов у команду ЛМЗ «Сталінець». Туди він запросив групу сильних футболістів, сам став тренером[1] та капітаном команди[2], багатьма фахівцями вважався одним із найкращих хавбеків СРСР. На початку сезону 1938 року в команді стався конфлікт із головним тренером Петром Філіпповим, який подав у відставку, і виконувачем обов'язків тренера був призначений Борис Івін. Домашній матч 4 червня з московським «Спартаком» «Сталінець» програв 0:4, і команду прийняв Костянтин Єгоров. У червні 1940 року «Зеніт» знову очолив Філіппов, а Івін пішов з команди, але залишився працювати на ЛМЗ.

Кількість зіграних за «Сталінець»/«Зеніт» поєдинків та забитих м'ячів відповідно до різних джерел різне:

  • 55 матчів, 7 голів у групі «А» (1938—40), понад 20 матчів, 3 голи у групі «Б» (1936—37).
  • 69 матчів (55 — у чемпіонаті, 14 — у кубку СРСР), 8 голів (7 — у чемпіонаті та 1 — у кубку СРСР)[3].
  • 87 матчів (55 — у чемпіонаті, 14 — у кубку СРСР та 18 у групі «Б»), 8 голів (7 (1 — з пенальті) у чемпіонаті та 1 у кубку СРСР)[4].
  • 56 матчів, 7 голів у групі «А».

Загинув на початку 1942 року, намагаючись затримати злочинця у військовому Ленінграді.

Досягнення

Примітки

  1. ↑ Ленинградские «Металлисты» [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.], «PROЗенит», 21.03.2010
  2. ↑ Все капитаны «Зенита». Часть 1 – довоенные годы. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 12 січня 2022.
  3. ↑ Ивин Борис Иванович. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 12 січня 2022.
  4. ↑ 33 лучших игрока в истории Зенита. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 12 січня 2022. [Архівовано 2011-10-15 у Wayback Machine.]

Посилання