20 жовтня 1634 р. привілеєм короля Владислава IV селу Івча було надано права містечка (зокрема магдебургію) і перейменовано його на Любич (за назвою родового герба тогочасного власника Івчі, літинського старости Лукаша Жолкевського). 1785 р. цей привілей підтвердив король Станіслав-Август Понятовський[1].
12 червня2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Літинської селищної громади.[2]
19 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Літинського району, село увійшло до складу Вінницького району[3].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
За однією із версій назва походить від верб (в давнину іви), що ростуть на обох берегах річки Згарок на території села. Село відоме своїми риболовецькими угіддями, озерами, що знаходяться в селі.
І́вча // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С. 408.
Каменюк Михайло. Івча: доля, історія, люди (про с. Івча Літинського району) – Вінниця, Нілан-ЛТД, 2018. – 400 с. (Випуск 18)