Івонін Іван Павлович
Іван Павлович Івонін (нар. 17 листопада 1907, селище Лисичанськ, тепер місто Луганської області — 5 січня 1993, Київ) — український радянський і господарський діяч, Герой Соціалістичної Праці (28.08.1948). Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952—1956 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1966 роках. БіографіяНародився в родині шахтаря. Працював підбирачем породи, укріплювачем, коногоном на шахтах. У 1923 році вступив до гірничопромислового училища. Після закінчення училища працював машиністом врубової машини на шахті. Через два роки став гірничим майстром. У 1929—1934 роках навчався в Лисичанському вечірньому гірничому інституті. З 1930 року — начальник дільниці шахти в Донбасі. Після закінчення інституту в 1934 році направлений на шахти в Кузнецькому басейні РСФСР. Працював головним інженером шахти № 4—10 тресту «Кисельовськвугілля», керуючим тресту «Кемероввугілля» РРФСР. З 1942 року — керуючий тресту «Молотоввугілля» Молотовської області РРФСР. У 1943 році направлений начальником на шахту «Октябрьская революция» комбінату «Ростоввугілля». Потім призначений начальником виробничого відділу і заступником головного інженера комбінату «Ростоввугілля». З листопада 1944 року — керуючий тресту «Несвєтайантрацит» комбінату «Ростоввугілля» Ростовської області РРФСР. У 1947—1951 роках — начальник комбінату «Ростоввугілля». У 1951 — травні 1954 року — начальник комбінату «Ворошиловградвугілля». У травні 1954 — 31 травня 1957 року — заступник міністра вугільної промисловості Української РСР. У червні 1957 — лютому 1958 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району. У лютому 1958 — грудні 1962 року — голова Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району. У 1963 — 15 січня 1969 року — голова Державного Комітету Ради Міністрів Української РСР із нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості й гірничому нагляду. Потім — на пенсії. Нагороди
Посилання
|