Івко Валерій Микитович

Івко Валерій Микитович
Основна інформація
Дата народження	18 серпня 1941(1941-08-18)
Місце народження	Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	28 лютого 2022(2022-02-28) (80 років)
Громадянство	СРСР   Україна
Професії	композитор, диригент, музичний педагог
Освіта	Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Інструменти	домра
Нагороди

Вале́рій Мики́тович Івко́ (18 серпня 1941, Запоріжжя — 28 лютого 2022, Київ)[1] — провідний український музикант-домрист, завідувач кафедри струнно-щипкових інструментів Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф'єва, професор. Заслужений артист УРСР (1979). Засновник камерного оркестру «Лик домер» (1992).

Біографія

Народився 18 серпня 1941 року у Запоріжжі.

Випускник Одеської державної консерваторії ім. А. Нежданової (клас Володимира Касьянова).

Будучи віртуозом-виконавцем на такому рідкісному інструменті як домра, він створив для неї вельми об'ємний репертуар практично у всіх жанрах: поліфонічних (Фуга, Юінон для домри соло, «Basso ostinato» для домри і фортепіано), масштабних одночастинних і циклічних (Сонатина для домри і фортепіано, Варіації на лемківську народну тему для домри і фортепіано, Концерт-токата, Концертино та Поема-концерт для домри з оркестром), У жанрі віртуозної сольної п'єси (Аллегретто, Прелюдія для домри соло, «Щедрівка», «Ескіз», «Репліки», Епіграф і тарангела для домри і фортепіано) та розмаїтих ансамблів за участю домри («Коло» для двох домр, Сюїта для домри і гітари тощо).

Могила Валерія Івка, Байкове кладовище

Композитор намагався вписати специфічний народний інструмент у сучасний музичний процес, не цураючись доволі незвичних та модерних ефектів виразності.

Завідувач кафедри струнно-щипкових інструментів Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф'єва. Член Національної спілки композиторів України, лауреат Всеукраїнського конкурсу музикантів-виконавців, премії ім. С. С. Прокоф'єва.

Засновник камерного оркестру «Лик домер» (1992). Провідний український музикант-домрист.

Працював у Донецьку. Після окупації міста російськими військами виїхав до Києва, працював у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського.

Донька — кандидат мистецтвознавства, музикознавиця Анна Івко.

Помер у 80-річному віці 28 лютого 2022 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°24′52.50″ пн. ш. 30°30′13.60″ сх. д.).

Примітки

1. З глибоким сумом сповіщаємо, що відійшов у вічність ... Івко Валерій Микитович. Facebook. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. 28 лютий 2022. Процитовано 30 жовтня 2023.

Література

• Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2011 рік [Текст] / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; від. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2010. — 132 с.

Посилання

• Івко Валерій Микитович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 188.