Івашин Денис Євгенійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івашин.
Денис Івашин
Дзяніс Івашын
Денис Івашин в суді в 2017 р.
Ім'я при народженніДзяніс Яўгенавіч Івашын
Народився6 червня 1979(1979-06-06) (45 років)
Гродно, Білоруська РСР, СРСР
ГромадянствоБілорусь Білорусь
Національністьмає україньке коріння з боку батька та статус закордонного українця
Місце проживанняГродно
Діяльністьжурналіст
Відомий завдякижурналіст
Знання мовбілоруська
ЗакладІнформНапалм і Новы Час
У шлюбі зВольга Івашина
Нагороди
Medal of the Order of the Pahonia

Денис Євгенійович Івашин (нар. 6 червня 1979(19790606)) — білоруський журналіст і політв'язень режиму Лукашенка.

Біографія

Виріс і жив у Гродно. За освітою економіст і політолог[1].

2014 року був активним учасником Революції гідності в Україні, з самого початку російсько-української війни займався благодійністю для мігрантів із зони АТО в Україні. Пізніше приєднався до «ІнформНапалму», міжнародної волонтерської спільноти, яка досліджує вплив російської агресії на інші країни, як РОЗВД-дослідник та перекладач. Став головним редактором білоруської версії ресурсу.

У 2017 році суд Фрунзенського району Мінська[be-x-old] (суддя — Євген Пісаревич) його заарештував на п'ять діб за висвітлення подій Дня Волі[2].

З 2018 року — позаштатний кореспондент газети «Новы Час»[3].

Опублікував розслідування впливу російських націоналістів на Білорусь, будівництво в Куропатах, перехід колишніх бійців українського спецвідділу міліції «Беркут» до силових структур режиму Лукашенка в Білорусі[3].

Арешт і ув'язнення

Затриманий працівниками КДБ Білорусі 12 березня 2021 р., наступного дня після інтерв'ю на каналі «Настоящее время», якому повідомив про результати свого журналістського розслідування[4]. Звинувачений у «втручанні в діяльність правоохоронців» (ст. 365 КК)[5]. Колеги та родичі пов'язують його арешт із професійною журналістикою, зокрема з публікацією розслідування щодо бійців «Беркуту»[6].

Його затримання викликало занепокоєння МЗС України, яко 15 березня 2021 року зазначило, що Івашин лише «допомагав розповідати світові про злочини у ході російської агресії проти України», в той час як журналістська діяльність не може і не має бути приводом для переслідування[7].

24 березня 2021 року спільною заявою восьми організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, був визнаний політичним в'язнем[8]. Міжнародне товариство прав людини також визнало Івашина політичним в'язнем[5]. 30 червня 2021 року шефство над політичним в'язнем взяв Шон Гогі, депутат Дойл Ерен[9][10].

Восени 2021 року Івашину висунули ще одне звинувачення у «державній зраді» (ст. 356 КК Білорусі)[11][12]. Під час ув'язнення Івашина неодноразово кидали в карцер[11].також Денис у тюрмі захворів. Невідома інфекція спричинена антисанітарними умовами[13].

17 серпня 2022 у Гродно розпочалося друге засідання закритого процесу над Денисом Івашиним[14]. Під час суду він вигукнув: «Жыве Беларусь! Слава Україні!»[15][16] 13 вересня 2022 року суд в Гродно виніс вирок - 13 років і 1 місяць колонії посиленого режиму. Про це повідомив правозахисний центр «Вясна»[17]. Наприкінці лютого 2023 р. Дениса перевели до Тюрми № 1, а у березні перевели назад до могилівської ВК № 15. Наприкінці червня 2023 року журналіста перевели на тюремний режим у Жодіно[18].

Особисте життя

Івашин має українське коріння з боку свого батька, який походить із Дніпра, і статус «закордонного українця»[4]. Батько помер; станом на 2021 р. родина Івашина: мати Людмила, дружина Ольга та старший брат Микола, який живе у Франції[1].

Посилання

Джерела

  1. ↑ а б Маці журналіста Дзяніса Івашына: Я буду змагацца за свайго сына да канца. Новы Час (біл.) (27 (735)): 6—7. 16 липня 2021.
  2. ↑ Редактор и журналист сайта InformNapalm Беларусь Денис Ивашин осуждён на 5 суток за работу на Дне Воле (видео) [Редактор і журналіст сайту InformNapalm Білорусь Денис Івашин засуджений на 5 діб за роботу на Дні Волі (відео)] (рос.). Білоруський документаційний центр. 28 березня 2017. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. [Архівовано 2021-07-25 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б «Зрабіць з яго баевіка не атрымаецца»: хто такі журналіст Дзяніс Івашын, якога КДБ затрымаў у Горадні [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] ["З нього не вийде зробити бойовика": хто такий журналіст Дзяніс Івашин, якого затримали в КДБ в Гродно] — Белсат, 21.04.2021
  4. ↑ а б «Ён змагаўся за праўду». Чым вядомы Дзяніс Івашын, якога затрымаў КДБ, і пры чым тут Украіна ["Він боровся за правду". Чим відомий Деним Івашин, якого затримав КДБ, і при чому тут Україна?]. БелаПАН (біл.). Радіо Свобода. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  5. ↑ а б Die politischen Gefangenen in Belarus nicht vergessen!. Für die Menschenrechte (нім.). Міжнародне товариство прав людини (6): 4. 2021. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Зьняволены журналіст Дзяніс Івашын трапіў у карцар [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] — [Ув'язненого журналіста Дзяніса Івашина посадили в карцер] — Радыё Свабода, 21 червня 2021 р.
  7. ↑ Відповідь пресслужби МЗС України на запити ЗМІ щодо затримання в Білорусі журналіста Дениса Івашина (укр.). Міністерство закордонних справ України. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  8. ↑ Патрабуем неадкладнага вызвалення палітвязня Дзяніса Івашына (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 24 березня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  9. ↑ Irish and German MPs adopt three political prisoners from Belarus (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 30 червня 2021. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  10. ↑ Cunningham, Paul[en] (15 липня 2021). Irish politicians sponsor Belarus political prisoners (англ.). RTÉ.ie[en]. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  11. ↑ а б АД (30 жовтня 2021). Новае абвінавачванне журналісту Дзянісу Івашыну ў «здрадзе дзяржаве» пацвердзілася (біл.). Белсат. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  12. ↑ Хільмановіч, Уладзімір. Наш Івашын. Радыё Рацыя (біл.). Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 25 серпня 2022.
  13. ↑ Палітзняволены журналіст Дзяніс Івашын перанёс інфекцыю ў СІЗА. Новы Час (біл.). Процитовано 18 серпня 2022.
  14. ↑ Людміла Івашына кожны дзень ходзіць да будынку абласнога суду. Гарадзенская праваабарона (біл.). 19 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
  15. ↑ Денис Івашин: Жыве Беларусь! Слава Україні!. Записки Ханаса. середа, 17 серпня 2022 р. Процитовано 17 серпня 2022.
  16. ↑ Працягваецца карны працэс па справе Дзяніса Івашына. Гарадзенская праваабарона (біл.). 17 серпня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
  17. ↑ Білоруського журналіста Дениса Івашина засудили до 13 років колонії. Детектор медіа (укр.). 15 вересня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
  18. ↑ Дзяніс Івашын — Палітычныя вязні ў Беларусі. prisoners.spring96.org. Процитовано 23 січня 2024.