uk %D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85 %D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE %D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Зовнішні відеофайли
	Командир роти 95-ї аеромобільної бригади майор Олег Бутницький пригадує Дмитра Іваха

Івах Дмитро Анатолійович
Івах Дмитро Анатолійович;
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	1 жовтня 1989; Хмельницький
Смерть	18 січня 2015 (25 років); Спартак
Поховання	Хмельницький
Alma Mater	НАСВ (Львів)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Визволення Слов'янська; Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івах.

Дмитро́ Анато́лійович Івах (нар. 1 жовтня 1989(19891001) — пом. 18 січня 2015) — український кадровий військовослужбовець, десантник, старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис

Народився 1 жовтня 1989 року в м. Хмельницькому. У 2005 році закінчив 9 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи № 27 міста Хмельницький, у 2008 році — Вище професійне училище № 11 міста Хмельницького за спеціальністю слюсар-механік.

У 2008—2009 роках проходив строкову військову службу у 80-у окремому аеромобільному полку. У 2009 році проходив службу за контрактом в 8-у окремому полку спеціального призначення.

2013 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, спеціальність — управління діями підрозділів аеромобільних військ. По закінченні Академії направлений на проходження подальшої служби в Житомир.

З 9 березня 2014 виконував завдання на Сході України.

Командир 1-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Після поранення ротного Олега Бутніцького у бою під Слов'янськом, з 3 червня 2014-го Дмитро Івах виконував обов'язки командира роти.

Під час бойових дій з утримання коридору до Донецького аеропорту 18 січня 2015 року бійці потрапили під обстріл з РСЗВ «Град». Дмитру осколок влучив у голову, загинув на місці. Іще двоє вояків померли у санітарному автомобілі при евауації, 14 були поранені.

Похований в Хмельницькому на Алеї слави, кладовище мікрорайону Ракове.

Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Рішенням п'ятої сесії Хмельницької міської ради № 1 від 16 березня 2016 року нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно)^[2].
Рішенням дев'ятої сесії Хмельницької міської ради № 3 від 26 жовтня 2016 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно)^[3].
Рішенням Хмельницької міської ради від 27 травня 2015 року присвоєно спеціалізованій загальноосвітній школі № 27 назву «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27 імені Дмитра Іваха»^[2].
21 березня 2019 року у місті Хмельницькому на честь Дмитра була встановлена меморіальна дошка при вході до вищого професійного училища № 11, що на вулиці Тернопільській, випускником якого він був^[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня^[4]^[5].