Іванов Микола Іудович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іванов Микола.
Іванов Микола Іудович
Народження22 липня (3 серпня) 1851(1851-08-03)
Мосальськ,
Калузька губернія,
Російська імперія
Смерть27 січня 1919(1919-01-27) (67 років)
Новочеркаськ
тиф Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРосійська імперія
ОсвітаМихайлівське артилерійське училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1869—1919
Звання Генерал від артилерії
КомандуванняКиївський військовий округ
Війни / битвиРосійсько-турецька війна
Російсько-японська війна
Перша світова війна
Нагороди
орден Святого Михайла і Святого Георгія орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня Order of St. Vladimir, 1st class with Swords Order of St. Alexander Nevsky with diamond signs Орден Святого Олександра Невського Орден святого Георгія орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня з мечами орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня з мечами орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Корони Румунії великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Золота зброя «За хоробрість» Cross "Danube Crossing" орден Святого Станіслава
CMNS: Іванов Микола Іудович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Микола Іудовіч Іванов (нар. 22 липня (3 серпня) 1851(18510803) — 27 січня 1919) — російський воєначальник. Генерал-майор (1894). Генерал-лейтенант (1901). Генерал від артилерії (01.05.1908). Командувач військами Київського військового округу (1908—1914).

Біографія

Народився 22 липня 1851 року. Закінчив 2-ю Петербурзьку військову гімназію, Павловський кадетський корпус і Михайлівське артилерійське училище (1869).

У 1877—1878 рр. — брав участь у російсько-турецькій війні, командир батареї. У 1904—1905 рр. — брав участь у російсько-японській війні в Ставці командувача 1-й Маньчжурської армії. З 01.05.1914 — командир 3-го Сибірського армійського корпусу. З грудня 1904 — командир 1-го армійського корпусу. Член Ради державної оборони з 11.1906. У 1907 році Генерал-ад'ютант свити Його Імператорської Величності.

У 1908—1914 рр. — Командувач військами Київського військового округу.

З липня 1914 по 15 березня 1916 — Головнокомандувач Південно-Західним фронтом;

З березня 1916 по березень 1917 — у свиті Його Імператорської Величності.

Призначений Миколою II Головнокомандувачем Петербурзьким військовим округом з надзвичайними повноваженнями 27.02.1917. На чолі Батальйону георгіївських кавалерів (близько 800 чоловік) відбув 28.02.1917 з Могилева і в той же день прибув у Царське Село. Після бесіди з імператрицею відвів батальйон в Вириця, відмовившись від проходження в Петроград. Революційні події в Петрограді не дозволили вступити Іванову на посаду. Поїхав в Новочеркаськ у 1917. В жовтні 1918 року прийняв пропозицію генерала П. М. Краснова очолити Особливу Південну армію (Воронезький, Астраханський і Саратовський корпуси), командувачем якої призначений 25.10 (7.11).1918.[1]

21 січня 1919 року Іванов помер від епідемічного висипного тифу в Новочеркаську.

Примітки

  1. ↑ Историк С. В. Волков — Трагедия русского офицерства — IV — Офицерство в Белом движении (7) — Юг — Южная Армия [Архівовано 8 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання