|
Єштокін Панас Федорович
Панас Федорович Єштокін (нар. 2 липня 1913, село Станове Фатезького повіту Курської губернії, тепер Понировського району Курської області, Російська Федерація — 19 серпня 1974, місто Москва) — радянський державний діяч, гірничий інженер, 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС, голова Свердловського облвиконкому. Член ЦК КПРС у 1966—1974 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 5—6-го скликань, член Президії Верховної ради Російської РФСР 6-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань. ЖиттєписНародився в родині гірника (випалювальника вапна). У 1921—1928 роках — учень Нижньо-Смородинської семирічної школи. У 1927 році вступив до комсомолу. У 1928—1931 роках — слухач робітничого факультету при гірничому інституті міста Сталіно (Донецька). У жовтні 1931 — серпні 1932 року — робітник-бурильник, забійник вапняного (піщаного) кар'єру міста Сталіно. У жовтні 1932 року вступив до Донецького гірничого інституту, який пізніше був перетворений в гірничий факультет Донецького індустріального інституту в місті Сталіно. У жовтні 1937 року був мобілізований на виробництво. З жовтня 1937 по липень 1938 року — інженер-диспетчер комбінату «Донбасвугілля» в місті Сталіно. У липні 1938 — серпні 1939 року — начальник виробничо-розпорядчого відділу, в серпні — листопаді 1939 року — заступник головного інженера тресту «Донбасантрацит» міста Красний Луч Ворошиловградської області. У листопаді 1939 року — начальник контрольно-інспекторської групи Головвугілля по Підмосковному вугільному басейні. У листопаді 1939 — квітні 1940 року — начальник виробничо-розпорядчого відділу Головвугілля. У квітні — вересні 1940 року — начальник виробничого відділу, заступник головного інженера комбінату «Москвавугілля» в місті Тулі. У 1940 році захистив дипломний проєкт в Донецькому індустріальному інституті та отримав диплом гірничого інженера-електромеханіка. У вересні 1940 — липні 1941 року — головний інженер шахти імені 20-річчя ВЛКСМ тресту «Донбасантрацит» міста Красний Луч Ворошиловградської області. У липні — жовтні 1941 року — завідувач шахти № 17—17-біс тресту «Донбасантрацит» міста Красний Луч Ворошиловградської області. У жовтні 1941 року евакуйований до міста Копейська Челябінської області. У жовтні 1941 — травні 1942 року — тимчасовий в.о. начальника шахти № 22 тресту «Челябінськвугілля» міста Копейська Челябінської області. У травні 1942 — червні 1944 року — головний інженер шахти № 205 тресту «Челябінськвугілля» міста Копейська Челябінської області. Член ВКП(б) з січня 1943 року. У червні 1944 — червні 1946 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) шахти № 4—6 тресту «Копейськвугілля» Челябінської області. У червні 1946 — квітні 1948 року — начальник шахти № 4—6 тресту «Копейськвугілля» Челябінської області. У квітні 1948 року ненадовго був відкликаний до Москви, з квітня по серпень 1948 року працював старшим консультантом міністра вугільної промисловості східних районів СРСР. У серпні 1948 — лютому 1950 року — керуючий тресту «Копейськвугілля» комбінату «Челябінськвугілля» Челябінської області. У лютому 1950 — грудні 1952 року — головний інженер комбінату «Челябінськвугілля». 6 грудня 1952 — 19 червня 1957 року — начальник комбінату «Свердловськвугілля» Свердловської області. У червні 1957 — січні 1958 року — начальник Управління паливної промисловості Ради народного господарства Свердловського економічного адміністративного району. 25 січня 1958 — 28 квітня 1962 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС. 28 квітня — 24 грудня 1962 року — голова виконавчого комітету Свердловської обласної ради депутатів трудящих. У грудні 1962 року — інспектор ЦК КПРС по Російській РФСР. 21 грудня 1962 — 17 січня 1963 року — голова Організаційного бюро Кемеровського обласного комітету КПРС по промисловому виробництву. 17 січня 1963 — 23 грудня 1964 року — 1-й секретар Кемеровського промислового обласного комітету КПРС. 23 грудня 1964 — 19 серпня 1974 року — 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС. Помер 19 серпня 1974 року після важкої хвороби в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви. Нагороди
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
