Єфремов Микита Михайлович

Єфремов Микита Михайлович
рос. Ники́та Ефре́мов Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 травня 1988(1988-05-30) Редагувати інформацію у Вікіданих (36 років)
Москва, СРСР
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор, кіноактор, телеактор
Alma materШкола-студія МХАТ (2009) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2004 Редагувати інформацію у Вікіданих — тепер. час
БатькоМихайло Єфремов Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ116053699? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 3362705 Редагувати інформацію у Вікіданих

Микита Михайлович Єфремов (нар. 30 травня 1988, Москва, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно. Син заслуженого артиста Росії Михайла Єфремова, онук народного артиста СРСР Олега Єфремова.

Біографія

Народився 30 травня 1988 року в Москві. Батько — Михайло Єфремов, відомий радянський і російський актор. Мати — Ася Воробйова, філолог.

Навчався у фізико-математичній школі № 52 м. Москви і не припускав, що в майбутньому пов'яже своє життя з акторською професією, хоча завжди брав участь у шкільній художній самодіяльності. З дитячих років займався спортом — грав у футбол і баскетбол. В 11-му класі зрозумів, що математика йому не цікава, почав серйозно займатися музикою, виникла ідея спробувати вступити у творчий ВУЗ. Закінчив музичну школу по класу скрипки і додатково по класу вокалу, грав на фортепіано.

У 2005 році поступив в Школу-студію МХАТ, де навчався на курсі Костянтина Райкіна[1]. У роки навчання він проявив себе на студентській сцені і став Лауреатом театральної премії «Золотий лист — 2009» в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Чацького в дипломному спектаклі «Горе від розуму» (за п'єсою А. С. Грибоєдова) режисера Віктора Рижакова. Всі ролі у виставі виконували випускники акторського курсу Костянтина Райкіна[2].

У 2009 році Микиту Єфремова, 21-річного випускника Школи-студії МХАТ, запросили одразу в кілька провідних московських театрів. З усіх пропозицій Микита обрав театр «Современник». Його дебютом стала роль Готфріда Ленца у виставі «Три товариша» (за однойменним романом Е. М. Ремарка). Актор був введений в спектакль 1 жовтня 2009 року, в день подвійного ювілею вистави (рівно 10 років тому відбулася прем'єра, і в цей день актори грали виставу трьохсотий раз)[3].

Родина

  • Батько — Михайло Єфремов (нар. 10 листопада 1963), Заслужений артист Російської Федерації.
    • Дід — Олег Миколайович Єфремов (1 жовтня 1927 — 24 травня 2000), Народний артист СРСР.
    • Бабуся Алла Борисівна Покровська (18 вересня 1937 — 25 червня 2019), Народна артистка РРФСР, педагог Школи-студії МХАТ, професор.
    • Прадід — Борис Олександрович Покровський (10 (23) січня 1912 — 5 червня 2009), Народний артист СРСР, керівник Камерного музичного театру опери.
    • Прабабуся — Ганна Олексіївна Некрасова (1913—2003), Народна артистка РРФСР, режисер Центрального дитячого театру, педагог.
    • Єдинокровні брати і сестри — Микола (нар. 1991), Анна-Марія, Віра, Надія і Борис Єфремови.
    • Двоюрідна сестра — Ольга Єфремова (нар. 7 серпня 1987), актриса.
    • Прапрапрадід — Іван Якович Яковлєв (25 квітня 1848 — 23 жовтня 1930), чуваський просвітитель, православний місіонер, педагог, організатор народних шкіл, творець нового чуваського алфавіту та підручників чуваської та російської мов для чувашів, письменник, перекладач, фольклорист.
  • Мати — Ася Воробйова (уроджена Асія Робертівна Бікмухаметова), філолог, редактор. Випускниця філологічного факультету МДУ. Займала посаду літературного редактора в театрі «Современник»[4].
    • Дід — Роберт Гатович Бікмухаметов (5 листопада 1928 — 28 серпня 1995), літературознавець, прозаїк, критик, доктор філологічних наук, професор кафедри історії радянської літератури (російської літератури XX століття) філологічного факультету МДУ, фахівець з літератур народів Росії (переважно Поволжя), член Спілки письменників (з 1959 року), Заслужений діяч науки ррфср (1989)[1][5].
    • Бабуся — Лариса Воробйова, економіст.
  • Був одружений з Яною Гладких (нар. 28 лютого 1991), актрисі МХТ імені А. П. Чехова. Весілля Микити і Яни пройшла в Грузії в серпні 2014 року[6]. У 2015 році пара розлучилася[7].
  • З 2019 року Микита зустрічається з ведучою програми «Орел і решка» Марією Іваковою (нар. 1986).
  • У 2023 році він знявся у фільмі «Тетріс».[8]

Творчість

Ролі в театрі

Московський театр «Современник»

  • 2009 — «Три товариша» (за романом «Три товариша» Е. М. Ремарка; постановка Галини Волчек) — Готфрід Ленц.
  • 2010 — «Гарненька» (за однойменною п'єсою Сергія Найдьонова; постановка Катерини Половцевої) — пан Кольб[9][10].
  • 2011 — «Серьожа» (за мотивами оповідань «Учитель словесності» і «Страх» А. П. Чехова; постановка Кирила Витопотова) — Сергій Васильович Нікітін, вчитель словесності (головна роль)[11][12][13][14].
  • 2011 — «Горбунов і Горчаков» (по поемі «Горбунов і Горчаков» Йосипа Бродського; постановка Євгена Каменьковича) — Горбунов[15].
  • 2016 — «Декамерон». (новели Джованні Боккаччо, постановка — Кирило Витоптов) — Бельтрамо, юнак.

Фільмографія

Рік Назва Роль
2004 — 2005 с Моя прекрасна няня Стас (42 серія «Поцілунок - лише поцілунок», 58 серія «Втеча Вікторії»)
2004 кф Медуза
2005 ф Найкрасивіша Ілля
2006 с Мисливець тінейджер (фільм № 3 «Вбивство депутата»)
2006 ф Ненаситні Тьома
2006 с Угон скрипаль (12 серія «Скрипаль і квіткарка»)
2008 ф Пасажирка Д. Воронцов, мічман
2011 ф Балада про бомбера капітан Андрій Костянтинович Гривцов, командир екіпажу Ту-2 [16]
2011 мф Іван Царевич і Сірий Вовк Іван Царевич (озвучка)
2012 ф Мій хлопець - ангел Валера, хлопець Саші
2012 ф Любов з акцентом Андрій (новела «Сочі - Батумі», головна роль)
2012 ф Zолушка Паша
2012 ф Забава Кот
2012 ф Все почалося в Харбіні Георгій Деснін
2012 ф Сергій Сергій Васильович Нікітін, вчитель словесності
2012 — 2015 с Вісімдесяті Галдіна, студент, рок-музикант (1, 2 і 5 сезони)
2013 мф Іван Царевич і Сірий Вовк 2 Іван Царевич (озвучка)
2013 ф Репетиції Ігор Градський
2013 док Протоколи війни Оповідач
2013 ф тітоньки Ігор
2013 с Відлига Олег Єфремов
2014 ф Ієрей-Сан батько Дормидонт
2014 с Купрін. Поєдинок Георгій Олексійович Ромашов, підпоручик [17]
2014 ф Зими не буде Сергій
2014 с Григорій Р. Великий князь Дмитро Павлович
2015 с Тихий Дон Дмитро Коршунов
2015 с Лондонград Михайло Куликов [18]
2015 мф Іван Царевич і Сірий Вовк 3 Іван Царевич (озвучка)
2017 с Переможці Віктор Ілліч Роскевіч, присяжний повірений
2017 ф Відмінниця Олег Шведов
2018 ф Summer Боб
2019 мф Іван Царевич і Сірий вовк 4 Іван Царевич (озвучка)|}
2023 ф Тетріс Пажитнов Олексій Леонідович
2023 с Бібліотекар Олексій В'язинцев

Нагороди

  • 2009 — лауреат щорічної російської театральної премії «Золотий лист — 2009» в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Чацького у виставі «Горе від розуму» (по п'єсі А. С. Грибоєдова, постановка режисера Віктора Рижакова, Школа-студія МХАТ, Театральний центр «На Страсному» СТД РФ).

Примітки

  1. ↑ а б Елена Тришина. Никита Ефремов: «У меня все родственники — в энциклопедических словарях» (интервью). [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Журнал «Театрал» // teatral-online.ru (16 октября 2013 года)
  2. ↑ Наталия Каминская Костюмчик роли пришёлся впору [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Театральный центр «На Страстном» // strastnoy.theatre.ru (5 марта 2009 года)
  3. ↑ Екатерина Качур. Новый сезон открывает московский театр «Современник». [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] «Первый канал» // 1tv.ru (01 октября 2009 года)
  4. ↑ Никита Ефремов: «Меня восхищает смелость отца». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Еженедельник «Газета Я» // yagazeta.com (30 мая 2013 года)
  5. ↑ Биография Бикмухаметова Роберта Гатовича. [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // philol.msu.ru
  6. ↑ Мария Ремизова (3 серпня 2014). Старший сын Михаила Ефремова женился на актрисе. Газета «Комсомольская правда» // alt.kp.ru. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 6 серпня 2014.
  7. ↑ Никита Ефремов расстался с женой Яной Гладких. 7days. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 14 червня 2020.
  8. ↑ Pingitore, Silvia (19 березня 2023). Interview with Tetris creator Alexey Pajitnov (брит.). Процитовано 30 липня 2023.
  9. ↑ Спектакль «Хорошенькая». Московский театр «Современник». Пресса о спектакле. [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (20 февраля 2010 года)
  10. ↑ «Пьеса Найдёнова „Хорошенькая“ спустя 100 лет увидит свет рампы». [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] «РИА Новости» // ria.ru (23 февраля 2010 года)
  11. ↑ Никита Ефремов сыграет главную роль в новом спектакле «Современника». [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Телеканал «Россия-Культура» // tvkultura.ru (1 марта 2011 года)
  12. ↑ Спектакль «Серёжа». Московский театр «Современник» (Другая сцена). [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Журнал «Театральная афиша» // teatr.ru (публикация: ноябрь 2011 года)
  13. ↑ Спектакль «Серёжа». Московский театр «Современник». Пресса о спектакле. [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (4 марта 2011 года)
  14. ↑ Марина Давыдова. Внук Олега Ефремова стал учителем. [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Газета «Известия» // izvestia.ru (4 марта 2011 года)
  15. ↑ Спектакль «Горбунов и Горчаков». Московский театр «Современник». Пресса о спектакле. [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (18 октября 2011 года)
  16. ↑ p32156 в гостях у програми «Доброго ранку» актор Микита Єфремов, який виконав головну роль в багатосерійному фільмі «Балада про бомбера» (ВІДЕО - ефір 25 квітня 2011). « Перший канал» / / 1tv.ru
  17. ↑ Фільм «Купрін. Поєдинок »: Микита Єфремов став підпоручиком. Прем'єра - 9-10 червня 2014 року на «Первом канале». Інтернет-портал «Навколо ТБ» // vokrug.tv (9 червня 2014 роки)
  18. ↑ Микита Єфремов: «Незалежно від прізвища, актор повинен щось глядачеві пред'явити » Інтернет-журнал« BURO 24/7 »//http://www.buro247.ru/

Інтерв'ю

Посилання