Єремія Соловйов

Єремія (Соловйов)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніІродіон Іванович Соловйов
Народився22 (10) квітня 1799(1799-04-10)
с. Георгієвське Орловської губ.
Помер19 (7) грудня 1884(1884-12-07) (85 років)
Нижній Новгород
ПохованняAnnunciation Monasteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПідданствоРосійська імперія
Національністьросіянин
Діяльністьцерковний діяч
Alma materОрловська духовна семінарія Редагувати інформацію у Вікіданих і Санкт-Петербурзька духовна академія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСанкт-Петербурзька духовна академія Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаректор Київської духовної академії
Термін1839-1841
ПопередникІнокентій Борисов
НаступникДимитрій Муретов
Конфесіяправослав'я
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня

Іродіон Іванович Соловйов (у чернецтві Єремія) (*22 (10) квітня 1799(17990410) — †19 (7) грудня 1884) — церковний діяч, ректор Київської духовної академії, настоятель Видубицького та Братського монастирів, єпископ Кавказький і Чорноморський, Полтавський і Переяславський, Нижньогородський.

Життєпис

Народився у родині сільського причетника.

1810 року вступив до Севської семінарії. По її закінченні, 1819 року, стає інспектором Севського духовного училища, викладає грецьку мову.

У 1822-1823 рр. - послушник брянського Печерського монастиря.

У грудні 1823 року, вже студентом Петербурзької духовної академії, приймає чернечий постриг. 1827 року стає ієромонахом і невдовзі призначається законовчителем у 2-му Кадетському корпусі.

1829 року призначений бакалавром по богословському корпусу.

1830 року стає інспектором Київської духовної академії. А 1834 року очолює Київську духовну семінарію. Водночас стає настоятелем Видубицького монастиря.

10 жовтня 1839 року очолює Київську духовну академію і Братський монастир. На цій посаді перебуває до 6 квітня 1841 року, коли він стає єпископом Чигиринським і вікарієм Київської митрополії.

З 1 січня 1843 до кінця 1849 року - єпископ Кавказький і Чорноморський, з кінця 1849 до кінця 1850 року - єпископ Полтавський і Переяславський, опісля і до 17 червня 1857 року - єпископ Нижньогородський.

17 червня 1857 року пішов на спочинок у нижньогородський Печерський монастир, де 1860 року таємно прийнчв схиму. Опісля перебував у Феодоровському монастирі і зрештою-у Благовіщенському монастирі (Нижній Новгород)

За час свого єпископства лише у Кавказькій єпархії влаштував 12 церков, жіночий монастир та духовне училище.

Джерела