Ємець Федір Костьович

Федір Костьович Ємець
Народився 1894 Редагувати інформацію у Вікіданих
Жаборівці, нині Харківська область
Помер не раніше 1976
Каракас, Венесуела
Національність українець
Навчання Берлінська академія мистецтв
Напрямок монументалізм, український романтизм
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ємець.

Фе́дір Ко́стьович Є́мець (*1894, с. Жаборівці, тепер смт. Шарівка Богодухівського району Харківської області — †після 1976, Каракас) — український скульптор.

Біографічні дані

Брат Василя Ємця.

Виїхав з України у роки Першої світової війни

1929 закінчив академію мистецтв у Берліні. Згодом у цій академії був асистентом і професором.

Від 1945 жив і працював в Австрії. 1947 року у Зальцбурзі заснував власну школу пластичного мистецтва, і до 1948 року вже мав близько десятьох учнів.

Опісля жив у Венесуелі понад 25 років. Помер у Каракасі.

Творчість

Спеціаліст у відливанні з бронзи. Серед інших монументальні твори «Танець», «Купіль», «Сплячий лев». Представник українського романтизму в новій формі («Невільник»). Твори «Мати», «Отаман при сконі» мають вплив готики.

У 1926 році на міжнародній конференції СІЕ у Празі був нагороджений відзнакою СІЕ як переможець конкурсу, на який було надіслано понад 250 робіт[1].

Український історик мистецтва Дмитро Антонович так охарактеризував творчість Ємця: «В Берліні працює український скульптор Федір Ємець. Це головним чином майстер бронзи та взагалі твердого металу. Ємець бронзу не тільки відливає, а й кує та карбує; твори його суворі, тверді, але виразні у формі. В нього навіть голова дитини виглядає як металева брила з виразними й енергійно викуваними пластичними формами».

Література

  • Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 2. — С. 653—654.
  • упор. Ю. Чеченко. Документи і матеріали з історії організації українських націоналістів. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2007. — Т. 2., Ч. 2: Листування Є. Коновальця з Д. Андріївським. — С. 480. — ISBN 978-966-7018-95-9.
  • Андрій Сологуб. Забутий майстер // Сучасність. — Вип. 1976 — №1—6. — С. 219—226.

Електронні джерела

Виноски

  1. ↑ Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Ч. І.(Вид. 2-г, репринтне) / Симон Наріжний, відп. ред. О. Купчинський. / — Львів–Кент–Острог, 2008. — 372 с.