|
Єлизавета Шарлотта Бурбон-Орлеанська
Єлизавета Шарлотта де Бурбон-Орлеан (фр. Élisabeth Charlotte d'Orléans; 13 вересня 1676, Сен-Клу, Франція — 23 грудня 1744, Коммерсі, Франція) — французька принцеса з Орлеанської гілки Бурбонів, в шлюбі герцогиня Лотарингії і з 1736 року — княгиня де Коммерсі. Правила як регентка при малолітньому синові після смерті чоловіка. БіографіяЄлизавета Шарлотта була єдиною дочкою герцога Орлеанського Філіпа I і його другої дружини, принцеси Пфальцської Лізелотти, доньки курфюрста Пфальца Карла I Людвіга. 13 жовтня 1698 року вона у Фонтенбло вступила в шлюб з герцогом Лотарингії Леопольдом I Йосипом, сином герцога Карла V і його дружини, ерцгерцогині Елеонори (1653-1697), доньки імператора Священної Римської імперії Фердинанда III. У цьому шлюбі Єлизавета Шарлотта народила 13 дітей, більшість з яких померли, захворівши віспою. Повноліття досягли лише четверо:
Спочатку шлюбні стосунки складалися вдало, проте роки і численні пологи змінили зовнішність Єлизавети Шарлотти, і чоловік почав зраджувати з придворними метресами, зокрема, його коханкою стала мадам де Бово-Краон. Під час однієї з поїздок подружжя до королівського двору в Париж, при якому Леопольд і Єлизавета отримали від монарха титул «королівські високості», герцогиня була вражена вільною вдачею і відвертою розпустою, що панували у придворному середовищі. Після смерті чоловіка в 1729 році вона змушена була неодноразово за дуже складних політичних обставин як регентка при своїх малолітніх синах брати владу над Лотарингією у свої руки. У 1736 році її двоюрідний брат, король Франції Людовик XV подарував Єлизаветі Шарлотті в суверенне володіння князівство Коммерсі. Так як Єлизавета Шарлотта Бурбон-Орлеанська була матір'ю імператора Священної Римської імперії Франца I, всі наступні покоління династії Габсбургів-Лотаринзьких — аж до наших днів — є її нащадками, в тому числі і королева Франції Марія-Антуанетта і французька імператриця Марія-Луїза. Література
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
