Єлизавета Саксонська (герцогиня Генуї)

Єлизавета Саксонська
нім. Elisabeth von Sachsen
Єлизавета Саксонська
Єлизавета Саксонська
Єлизавета Саксонська у 1870-ті
1-а герцогиня Генуї
Початок правління:22 квітня 1850
Кінець правління:10 лютого 1855
Інші титули:графиня Рапалло (18561882)

Попередник:не було
Наступник:Ізабелла Марія Баварська

Дата народження:4 лютого 1830(1830-02-04)
Місце народження:Дрезден, Королівство Саксонія
Дата смерті:14 серпня 1912(1912-08-14) (82 роки)
Місце смерті:Стреза, Італія
ПохованняБазиліка Суперга
Чоловік:1) Фердинанд Савойський
2) Ніколо Рапалло
Діти:Маргарита, Томмазо
Династія:Веттіни
Савойська династія
Батько:Йоганн I
Мати:Амалія Августа Баварська
Нагороди:
Dame of the Order of Queen Maria Luisa

Єлизавета Саксонська (нім. Elisabeth von Sachsen), повне ім'я Марія Єлизавета Максиміліана Людовіка Амалія Франциска Софія Леопольдіна Анна Баптіста Ксаверія Непомусена Саксонська (нім. Maria Elisabeth Maximiliana Ludovika Amalie Franziska Sophia Leopoldine Anna Baptista Xaveria Nepomucena von Sachsen), 4 лютого 1830 — 14 серпня 1912) — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька короля Саксонії Йоганна I, дружина сардинського принца, герцога Генуї Фердинанда Савойського, у другому шлюбі — із Ніколо, маркізом Рапалло.

Біографія

Єлизавета народилась 4 лютого 1830 року у Дрездені третьою дитиною і другою донькою в сім'ї саксонського кронпринца Йоганна та його дружини Амалії Августи Баварської. Мала старшу сестру Марію Августу та брата Альберта. За наступні 15 років з'явились шестеро молодших: Фрідріх Август, Георг, Марія Сидонія, Анна, Маргарита та Софія.

22 квітня 1850 року 20-річна Єлизавета пошлюбилася із 27-річним Фердинандом Савойським, герцогом Генуї, молодшим братом правлячого короля Сардинії Віктора Емануїла II та Адельгейди Австрійської. Союз був династичним, укладеним через політичні розрахунки. Подружжя ніколи не кохало одне одного. У шлюбі Єлизавета, однак, народила двоє дітей:

1854 року її батько успадкував престол Саксонії від старшого брата і став королем. Чоловік у лютому 1855 помер, залишивши її удовою. Та ще до закінчення офіційного трауру, герцогиня таємно одружилася вдруге. Весілля відбулося 4 жовтня 1856 року в Альє. Обранцем Єлизавети став її 31-річний камердинер, представник місцевої знаті, маркіз Ніколо Рапалло. Коли про це дізнався Віктор Емануїл II, то звелів їй залишити країну і навіть заборонив бачитися з дітьми. Проте згодом відмінив свої накази. При дворі пліткували, що шлюб герцогині виявився невдалим. Разом подружжя прожило майже 30 років. Дітей у них не було[1].

1868 року її донька Маргарита стала дружиною свого кузена Умберто. Після смерті Віктора Емануїла II він успадкував італійський трон, і Маргарита стала королевою.

Взимку Єлизавета проживала в Турині, теплу пору року проводила на своїй віллі в Стрезі, розташованій на березі озера Маджоре. Щороку на початку осені її там навідувала донька. Навесні ж герцогиня здійснювала візит у відповідь до Риму.[2]

У літньому віці її змальовували як все ще красиву жінку із сріблясто-білим волоссям і гідною поставою.[2]

1908 року брала участь у хрещенні своєї праонуки Джованни.[3]

1910 року в Єлизавети стався апоплексичний удар. Донька і невістка терміново прибули до неї в Турин.[4]

14 серпня 1912 року Єлизавета Саксонська померла на віллі в Стрезі.

Генеалогія

Фрідріх Крістіан Саксонський
 
Марія Антонія Баварська
 
Фердинанд I
 
Марія Амалія Австрійська
 
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
 
Марія Франциска Зульцбахська
 
Карл Людвіг Баденський
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Саксонський
 
 
 
 
 
Кароліна Пармська
 
 
 
 
 
Максиміліан I
 
 
 
 
 
Кароліна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Саксонський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Августа Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. The New York Times. 14 серпня 1912[1] [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. а б Tryphosa Bates-Batcheller. Italian Castles and Country Seats, Longmans, Green & Co., New York 1911.
  3. Королівські хрестини: Джованна Савойська [2] [Архівовано 10 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. The New York Times. 20 березня 1910 [3]

Посилання