Єзерца (гора)

Єзерца
алб. Maja e Jezercës
42°26′30″ пн. ш. 19°48′45″ сх. д. / 42.441666666667° пн. ш. 19.8125° сх. д. / 42.441666666667; 19.8125
Країна  Албанія
Регіон Тропоя (округ)
Tropojëd
Тип гора
Висота 2694 м
Висота відносна 2036 м
Ізоляція 94 км[1]
Єзерца. Карта розташування: Албанія
Єзерца
Єзерца
Єзерца (Албанія)
Мапа
CMNS: Єзерца у Вікісховищі

Єзерца або Єзерце, Єзерський верх (алб. Maja Jezercë) — найвища вершина у всіх Динарських Альпах, друга в Албанії і сьома найвища на Балканах. Висота — 2694 м над рівнем моря. Це один із найважчих, якщо не найнебезпечніших піків в албанських Альпах. Тим не менш, Єзерца є 28-м найвідомішою гірською вершиною в Європі континенті.[2]

Єзерца розташована в межах гірського масиву Проклетіє та відзначається її найпівденнішим льодовиком в Європі.[3] Окрім деяких районів на північ від вершини, гірський масив з вапняку є частиною національних парків Тет та Долини Валбони.[4] На неї можна піднятись з півночі, але більшість альпіністів приїжджають з Гусинє в Чорногорії, а також з Теті[5].

Вершина розташована в 5 км від кордону з Чорногорією, між долинами річки Валбона на схід і Шала на захід. Частково, вся територія між долинами Валбона, Шала, Роподжана і г. Росні (2522 м) відома як Єзерца.

Ім'я

Мая Jezercë — назва албанською мовою, яка походить від північного діалекту Албанії. Jezer («туман») і maja («вершина» або «пік») разом означають «пік туману». У слов'янських мовах, включаючи сербохорватську та болгарську,[6][7][8] Єзерський верх означає «пік озера». Топонім відноситься до карових озер на північній стороні гори. Під час комуністичної ери в Албанії їй було присвоєно назву Maja e Rinisë (гора молоді), яка не прижилася.[5]

Топологія

Кар Buni i Jezercës з озерами.

Єзерца — велика скеляста вершина доломітового вапняку. Тут майже немає рослинності. Північ, схід і захід від вершини гори знаходяться у великому цирку] від того, що в льодовикові періоди, коли льодовики були більш великими, ніж сьогодні. Сьогодні північний цирк називається Buni i Jezercës на висоті 1980 метрів. Оскільки вершина розташована у вологому регіоні Європи з середньою річною кількістю опадів, як вважається, 6 м на західних схилах, снігопад настільки великий, що тільки в сухі роки деякі ділянки вершини показуються з-під снігу.[9]

Галерея

  • Езерца з вершини Каранфілі (2480 м).
    Езерца з вершини Каранфілі (2480 м).
  • Вершина з півночі.
    Вершина з півночі.
  • Езерца попереду, долина Руніка та Каранфілі.
    Езерца попереду, долина Руніка та Каранфілі.
  • Вигляд з Зла-Колати.
    Вигляд з Зла-Колати.
  • Вигляд з літака.
    Вигляд з літака.
  • Масив Єзерца зверху.
    Масив Єзерца зверху.

Примітки

  1. ↑ а б https://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=13279
  2. ↑ EUROPE ULTRA-PROMINENCES 99 Peaks with Prominence of 1,500 meters or greater. peaklist.org (English) . Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  3. ↑ FEASIBILITY STUDY ON ESTABLISHING A TRANSBOUNDARY PROTECTED AREA PROKLETIJE / BJESHKËT E NEMUNA MOUNTAINS (English) . с. 4. The number of glacial ponds in this area is rare for the European mainland and can only be compared to the Alps.
  4. ↑ Florian Baba (Herausgeber): Linja e Gjelbër Shqiptare, Tirana 2008
  5. ↑ а б Summipost: Jezerca. Архів оригіналу за 21 листопада 2008. Процитовано 26 квітня 2019.
  6. ↑ Kolcakovski, Belj (1997). The periglacial zone of high mountains of Serbia and Macedonia and its basic characteristics. Observatoire de Montagne de Moussala.
  7. ↑ Втора југословенска ономастичка конференција. Скопје: Македонска академија на науките и уметностите. 1980.
  8. ↑ Petrović, Mihailo (1941). Đerdapski ribolovi u prošlosti i u sadašnjosti. Zadužbine Mikh. R. Radivojeviča. с. 8.
  9. ↑ Milivojević, Milovan; Menković, Ljubomir; Ćalić, Jelena (2008), Pleistocene glacial relief of the central part of Mt. Prokletije (Albanian Alps), Quaternary International, 190: 112—122, doi:10.1016/j.quaint.2008.04.006, архів оригіналу за 26 квітня 2019, процитовано 26 квітня 2019

Посилання