Євдощенко Олена Андріївна

Олена Євдощенко
Народилася16 січня 1919(1919-01-16)
Карабулак, Гірська республіка
Померла24 серпня 2014(2014-08-24) (95 років)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Країна Україна
 СРСР
Діяльністьотоларингологиня, викладачка університету
Alma materДагестанський державний медичний інститут (1940)
Галузьоториноларингологія
ЗакладЕвакуаційний шпиталь № 4655 (1941—1945)
Київський стоматологічний інститут (1953—1955)
Київський науково-дослідний інститут отоларингології (1961—1969)
Київський державний інститут удосконалення лікарів (1955—1961; 1969—1996)
Посаданачальниця відділення, заступниця головного хірурга, заступниця головного лікаря, завідувачка загальноклінічного відділу, завідувачка кафедри, професор-консультант
Вчене званняпрофесор (1969)
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1965)
Науковий керівникОлексій Коломійченко
Відомі учніАнатолій Косаковський, Володимир Шкорботун, Григорій Тімен, Богдан Іськів
Членствочленкиня та голова правління Українського товариства лікарів-отоларингологів (1983—1989)
Відома завдяки:науковим дослідженням у галузі оториноларингології, впровадженню методу хірургічних втручань при рубцевому стенозі й атрезії гортані та трахеї
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Відмінник охорони здоров'я СРСР

Олена Андріївна Євдощенко (16 січня 1919, Карабулак — 24 серпня 2014, Київ) — українська лікарка-оториноларинголог, педагог. Доктор медичних наук (1965), професор (1969). Авторка понад 170 наукових робіт, декількох запатентованих винаходів. Учениця професора Олексія Коломійченка.

Учасниця німецько-радянської війни, начальниця відділення та заступниця головного хірурга евакуаційного шпиталю № 4655 у Дагестані (пізніше — в Україні). Понад 30 років — професор Київського державного інституту удосконалення лікарів (1955—1961; 1969—1996), завідувачка кафедр отоларингології та дитячої отоларингології. Протягом 11 років — головний дитячий оториноларинголог Міністерства охорони здоров'я УРСР (1969—1980)[1].

Життєпис

Народилась 16 січня 1919-го року у станиці Карабулак[1], Гірська республіка. У ранньому віці стала сиротою.

У 1940-му році закінчила лікувальний факультет Дагестанського державного медичного інституту (місто Махачкала), планувала закінчити і клінічну ординатуру кафедри отоларингології, але почалася війна.

З 1941-го по 1945-й рік — начальниця відділення, заступниця головного хірурга евакуаційного шпиталю № 4655, який спочатку знаходився у Дагестані, у поселенні Нефтяников (нині — місто Ізбербаш)[2]. У 1944-му році шпиталь передислоковано до УРСР, відтоді Олена Євдощенко працювала в Україні. Війну завершила у званні капітана медичної служби.

З 1946-го року — оториноларинголог, заступниця головного лікаря районної лікарні міста Лебедин на Сумщині. У 1949-му році зарахована до клінічної ординатури кафедри отоларингології під керівництвом професора Олексія Коломійченка.

У 1953-му році закінчила клінічну ординатуру, працювала асистентом у Київському стоматологічному інституті. У 1955-му році зарахована до аспірантури Київського державного інституту удосконалення лікарів, на базі якого у 1958-му році здобула науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «О поражении ЛОР органов при вирусном гриппе и эффективности применения экмолина при данном заболевании»[3].

З 1961-го року — завідувачка загальноклінічним відділом новоствореного Київського науково-дослідного інституту отоларингології. У 1965-му році здобула науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Патологогистологические и клинические данные о заживлении переломов стремени у больных отосклерозом и в эксперименте».

У 1969-му році обійняла посаду завідувачки вперше створеної в Україні кафедри дитячої отоларингології Київського державного інституту удосконалення лікарів (КДІУЛ). За шість років роботи на посаді Олена Євдощенко домоглася забезпечення кафедри технічним оснащенням та кадровим укомплектуванням. Тоді ж здобула вчене звання професора. Відтоді ж, до 1980-го року — на посаді головного дитячого оториноларинголога Міністерства охорони здоров'я УРСР[3].

У 1975-му році обрана завідувачкою кафедри отоларингології КДІУЛ. У 1993-му році полишила цю посаду, залишивши собі обов'язки професора-консультанта. У 1996-му році вийшла на заслужений відпочинок, продовжуючи консультувати учнів та колег.

Могила Олени Євдощенко, Байкове кладовище

До останніх днів життя обіймала посаду заступника головного редактора фахового часопису «Журнал вушних, носових і горлових хвороб». Померла на 96-му році життя 24 серпня 2014-го року. Похована у колумбарії Байкового кладовища.

Наукова діяльність

Авторка понад 170-ти наукових робіт, декількох запатентованих винаходів. Наукова керівниця близько 15-ти кандидатів та докторів наук. Серед учнів Олени Євдощенко — професори Анатолій Косаковський, Володимир Шкорботун, Григорій Тімен, Богдан Іськів тощо.

На посаді завідувачки кафедри отоларингології під керівництвом Олени Євдощенко впроваджені методи хірургічних втручань при рубцевому стенозі й атрезії гортані та трахеї, розроблені методики діагностики та лікування латентних отоантритів, розроблені способи слухополіпшуючих операцій при хронічному гнійному середньому отиті тощо[4].

У 1970-х роках розробила методи патогенетичного лікування при гострому стенозуючому ларинготрахеобронхіті[3]. З 1983-го по 1989-й рік — голова правління Українського товариства лікарів-отоларингологів[5].

Науковий доробок (частковий)

  • 1958 — «О поражении ЛОР органов при вирусном гриппе и эффективности применения экмолина при данном заболевании» [Текст]: (Экспериментальные и клин. наблюдения): диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук / Одес. гос. мед. ин-т им. Н. И. Пирогова. — Одесса: [б. и.], 1958.; 22 см.
  • 1965 — «Патологогистологические и клинические данные о заживлении переломов стремени у больных отосклерозом и в эксперименте» [Текст]: диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук / Киевский мед. ин-т им. А. А. Богомольца. — Киев: [б. и.], 1965.
  • 1967 — «Работа отоларинголога в амбулаторных условиях» [Текст]: (Инструктивно-метод. письмо) / Сост. канд. мед. наук Т. Е. Бровко ; Под ред. д-ра мед. наук Е. А. Евдощенко ; М-во здравоохранения УССР. Киевский науч.-исслед. ин-т отоларингологии. — Киев: [б. и.], 1967. — 23 с.; 20 см.
  • 1968 — «Применение антисептических парафино-бальзамических паст при лечении хронического тонзиллита» [Текст]: [Инструктивное письмо] / М-во здравоохранения УССР. Киевский науч.-исслед. ин-т отоларингологии ; Сост. А. Т. Костышин ; Под ред. д-ра мед. наук Е. А. Евдощенко. — [Киев]: [б. и.], [1968]. — 14 с.; 21 см.
  • 1968 — «Инструктивно-методическое письмо по профилактике и лечению нарушений функции вестибулярного анализатора после слуховосстановительных операций на стремени и овальном окне» [Текст] / Киевский науч.-исслед. ин-т отоларингологии М-ва здравоохранения УССР ; Сост. Г. Э. Тимен ; Под ред. д-ра мед. наук Е. А. Евдощенко. — Киев: [б. и.], 1968. — 16 с.; 20 см.
  • 1970 — «Экспертиза временной нетрудоспособности при заболеваниях лорорганов» [Текст] / Сост.: д-р мед. наук Е. А. Евдощенко, доц. Е. М. Харшак. — Киев: [б. и.], 1970. — 10 с.; 20 см — (Методическое письмо/ М-во здравоохранения УССР. Киевский науч.-исслед. ин-т отоларингологии).
  • 1971 — «Хронический тонзиллит» (монографія; у співавторстві)
  • 1973 — «Проблемы отоларингологии в детском возрасте» [Текст]: (Материалы Респ. науч. конф. 6-7 дек. 1973 г., Киев) / Ред. коллегия: … Е. А. Евдощенко (отв. ред.) [и др.] ; М-во здравоохранения УССР. Науч. о-во отоларингологов УССР. — Киев: Здоров'я, 1974. — 187 с.; 20 см.
  • 1976 — «Комплексный метод лечения острого стенозирующего ларинготрахеобронхита у детей» [Текст]: Метод. рекомендации / [Сост. проф. Е. А. Евдощенко] ; М-во здравоохранения УССР. — Киев: [б. и.], 1976. — 15 с.; 19 см.
  • 1976 — «Применение аэрозолей эритромицина в сочетании с гидрокортизоном при острых воспалительных заболеваниях дыхательных путей» [Текст]: Метод. рекомендации / [Сост. проф. Е. А. Евдощенко] ; М-во здравоохранения УССР. — Киев: [б. и.], 1976. — 11 с.; 19 см.
  • 1977 — «Диагностика и комплексное лечение явного и латентного отоантритов» [Текст]: Метод. рекомендации / [Сост. проф. Е. А. Евдощенко и М. А. Мельник] ; М-во здравоохранения УССР. — Киев: [б. и.], 1977. — 14 с.; 22 см.
  • 1979 — «Профилактика и лечение рецидивирующего среднего отита» [Текст]: Метод. рекомендации / М-во здравоохранения УССР ; [Сост. Е. А. Евдощенко, Н. В. Завадский]. — Киев: [б. и.], 1979. — 11 с.; 20 см.
  • 1980 — «Организация оториноларингологической помощи в Украинской ССР» / А. И. Цыганов, Е. А. Евдощенко, М. А. Перебатова, В. Г. Крыжанова. — Киев: Здоров"ья, 1980. — 64 с.; 20 см.
  • 1982 — «Лечение риногенных орбитальных и внутричерепных осложнений и реногенного сепсиса»: Метод. рекомендации / М-во здравоохранения УССР; [Сост. Е. А. Евдощенко и др.]. — Киев: Б. и., 1982 (вып. дан. 1983). — 16 с.; 19 см.
  • 1989 — «Нейросенсорная тугоухость» (монографія; у співавторстві)
  • 1989 — «Внутричерепные осложнения воспалительных заболеваний околоносовых пазух» (стаття)
  • 1993 — «Эффективность лечения детей с хроническим стенозом и рубцовой атрезией просвета гортани и трахеи» (стаття)

Запатентовані винаходи (у співавторстві)

  • 1983 — спосіб лікування отомікозів (рос. способ лечения отомикозов)
  • 1983 — спосіб лікування завиткового (кохлеарного) невриту (рос. способ лечения кохлеарного неврита)
  • 1984 — спосіб лікування фурункула носа (рос. способ лечения фурункула носа)
  • 1990 — спосіб лікування хронічного рубцевого стенозу гортані (рос. способ лечения хронического рубцового стеноза гортани)

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б Євдощенко Олена Андріївна
  2. ↑ Из истории эвакогоспиталя № 4655 в Дагестане
  3. ↑ а б в Світлій пам'яті Олени Андріївни Євдощенко (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2023. Процитовано 15 червня 2023. [Архівовано 2023-12-03 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Кафедра отоларингології
  5. ↑ Історична довідка. Архів оригіналу за 13 листопада 2023. Процитовано 15 червня 2023. [Архівовано 2023-11-13 у Wayback Machine.]