1Л29 «Ртуть-Б» (СПР-2) в дужках вказані характеристики СПР-2М
|
|
Основні характеристики
|
Класифікація: |
Станція перешкод радіопідривникам
|
Виробник: |
СРСР Росія
|
Екіпаж, чол.: |
2
|
Діапазон робочих частот, МГц: |
95 — 420
|
Площа зони покриття перешкодами, га: |
не менше 50 (не менше 20)
|
Еквівалентна чутливість, дБ/Вт: |
100 — 110 (95 — 110)
|
Потенціал електронної протидії, Вт: |
не менше 300 (250)
|
Ймовірність придушення: |
80 %
|
Кількість подавлюваних ліній УКХ зв'язку |
немає (3 — 6)
|
Час безперервної роботи, год: |
не менше 6
|
Шасі
|
Тип: |
БТР-80 (МТ-ЛБ)
|
Броня: |
протикульова
|
Кількість двигунів: |
2
|
Модель двигуна: |
ЗМЗ-4905
|
Потужність двигуна, к. с.: |
120
|
Колісна формула: |
8 × 8
|
Тип підвіски: |
індивідуальна торсіонна
|
СПР-2 «Ртуть-Б» (Індекс ГРАУ — 1Л29) — радянська станція перешкод радіопідривникам[en] боєприпасів. Спочатку розроблялася на базі бронетранспортера БТР-70 у ВНДІ «Градиент», проте в ході дослідно-конструкторських робіт «Ртуть-Б» станцію було переведено на бронетранспортер БТР-80. У такій комплектації станція була прийнята на озброєння в 1985 році з присвоєнням індексу СПР-2 «Ртуть-Б». Вироблялася на ФДУП «Брянський електромеханічний завод».
Конструкція
Машина 1Л29 є засобом радіоелектронної боротьби та призначена для зниження впливу вражаючих елементів артилерійських снарядів на дружні війська та бронетехніку шляхом впливу на режим роботи радіопідривника[en]. СПР-2 здатна здійснити підрив снаряда на безпечній висоті або перевести режим роботи радіопідривника в контактний. Основним місцем використання є війська першого ешелону, командні пункти, місця скупчення військ та пускові установки. Також «Ртуть-Б» може застосовуватись для прикриття рухомих об'єктів у місцях переправ.[1]
Зміна роботи радіопідривника[en] снаряда досягається внаслідок застосування спеціального приймача, який визначає несучу частоту підривача і відтворює необхідні для підриву боєприпасу сигнали. Час визначення частоти становить кілька мікросекунд, а формування сигналу-відповіді — до декількох мілісекунд, при цьому формується квазібезперервна перешкода, при цьому вплив здійснюється навіть на підривники, що мають спеціальні канали захисту від радіоперешкод. Імовірність успішного впливу становить щонайменше 80 %.[1]
Робота станції 1Л29 здійснюється в автоматичному режимі, як у русі, так і з місця. Усього передбачено три режими роботи: автоматичний, режим розвідки (перешкоди в цьому режимі не випромінюються), інформаційний (у цьому режимі машина збирає інформацію про частоти, на яких здійснюється приймання сигналів).[1]
Захищена ділянка сягає 50 га.[2]
Модифікації
- СПР-2М «Ртуть-БМ» — сучасна російська модернізація СПР-2 із застосуванням нового обладнання (перша інформація про комплекс з'явилася у листопаді 2013)[3] на шасі МТ-ЛБ. Збільшено надійність системи, а також розширено функціональні можливості. Додано функцію придушення ліній радіозв'язку на частотах УКХ.[1]
Оператори
Колишні
Теперішні
Оцінки
За російськими даними, в умовах практичного застосування 1Л29 «Ртуть-Б» може ефективно придушувати дію більшості наявних на озброєнні боєприпасів як при залповій стрільбі, так і при обстрілі. Також станція має високу живучість завдяки розміщенню на високоманевреному броньованому шасі, при цьому машина здатна зберігати свої бойові властивості навіть в умовах радіоелектронної протидії підрозділів противника.[1]
Бойове застосування
Російсько-українська війна
У червні 2015 про використання комплексу на Донбасі повідомила РНБО.[6] У липні 2016 року українська розвідка повідомила про роботу комплексу західніше Горлівки.[7] У серпні 2016 комплекс ідентифіковано на території заводу «Топаз» у Донецьку.[8][9] У вересні 2016 російські військовослужбовці 175-ї бригади управління були зафіксовані з комплексом в Антрацитівському районі на Луганщині.[10] Бойовики окремої роти РЕБ були зафіксовані з комплексом під Луганськом.[11]
У березні 2022 року під час російського вторгнення українськими військовими була захоплена російська СПР-2М «Ртуть-БМ».[5]
Іще один знищений комплекс 1Л29 «Ртуть-БМ» було виявлено після звільнення Гостомельського аеропорту на початку квітня 2022 року[12].
Примітки
Посилання