БТР-80 має компонування з розташуванням відділення управління у лобовій, суміщеного десантного та бойового — у середній, а моторно-трансмісійного — у кормовій частині машини. Бронетранспортер БТР-80 обладнаний десятьма посадковими місцями для розміщення відділення у складі командира відділення (машини), механіка-водія, навідника і семи мотострільців. У башті бронетранспортера розміщується озброєння, що складається з двох кулеметів: 14,5-мм КПВТ і 7,62-мм ПКТ.
Бронетранспортер — чотиривісна, восьмиколісна машина зі всіма ведучими колесами, здатна пересуватися за танками, долати спрожогу окопи, траншеї і водні перешкоди.
БТР-80 обладнаний системою запуску димових гранат для постановки димових завіс з метою маскування.
Історія
Основним бронетранспортером СРСР до початку 1980-х років став запущений в серійне виробництво у 1976 році БТР-70. Досвід їх експлуатації вже незабаром показав, що, попри чималі поліпшення у порівнянні з більш раннім БТР-60, більшість основних недоліків попередника перейшли до нього майже без змін. Одним з них була порівняно складна і ненадійна конструкція силової установки зі спарених карбюраторних двигунів, що відрізнялися до того ж підвищеною витратою палива і рядом інших недоліків у порівнянні з дизельним двигуном. Не менш серйозною проблемою залишалася незадовільна висадка і посадка десанту та екіпажу, лише не набагато покращилися у порівнянні з БТР-60. Незадовільною, як показала Афганська війна, залишалася і захищеність машини. До всього цього на БТР-70 додалися проблеми з водометним рушієм нової конструкції, який на плаву часто забивався водоростями, торф'яною рідиною і тому подібними предметами.
Для виправлення цих недоліків, в конструкторському бюро Горьківського автозаводу під керівництвом І. Мухіна і Є. Мурашкіна на початку 1980-х років був спроєктований бронетранспортер ГАЗ-5903. При збереженні незмінного компонування БТР-70, нова машина відрізнялася від неї цілим рядом змін. Замість спарки карбюраторних двигунів був встановлений один дизельний двигун більшої потужності, для посадки та висадки екіпажу були введені великі двостулкові люки в бортах корпусу. Сам корпус став на 115 мм вищим і довшим, і на 100 мм ширшим, хоча загальна висота машини зросла лише на 30 мм. Подальший розвиток отримало прагнення забезпечити екіпажу можливість ведення вогню під захистом броні, для чого стрілецькі порти в бортах корпусу були замінені кульовими установками, розгорнутими в бік передньої півсфери. Бронювання бронетранспортера було посилено лише незначно, але навіть при цьому маса ГАЗ-5903 зросла на 18% у порівнянні з БТР-70, з 11,5 до 13,6 тонни, хоча рухливість машини в цілому залишилася незмінною, а запас ходу тільки збільшився. Після успішних державних випробувань, ГАЗ-5903 був в 1986 році прийнятий на озброєння радянської армії під позначенням БТР-80.
БТР-80 — базова модифікація з озброєнням з 14,5-мм кулеметом КПВТ і 7,62-мм ПКТ.
БТР-80К — командирський варіант БТР-80, зі збереженням озброєння і додатковим зв'язковим і штабним обладнанням.
БТР-80А — модифікація з озброєнням з 30-мм автоматичною гарматою 2А72 і 7,62-мм кулеметом ПКТ, встановлених в новій вежі лафетним компонування. Багатьма фахівцями класифікується як колісна бойова машина піхоти.
БТР-80С — варіант БТР-80А для внутрішніх військ, оснащений 14,5-мм кулеметом КПВТ і 7,62-мм ПКТ у вежі лафетного компонування.
БТР-80М — варіант БТР-80А з двигуном ЯМЗ-238 (240 к.с.) і шинами КИ-126 зі збільшеною кулестійкістю. Відрізняється від своїх попередників збільшеною довжиною корпусу.
БТР-82, БТР-82А — модифікація з двигуном потужністю 300 к.с., з встановленим 14,5-мм кулеметом КПВТ (БТР-82) або скорострільною 30-мм гарматою 2A72 (БТР-82А) спареними з 7,62-мм кулеметом ПКТМ, електроприводом і цифровим двоплощинним стабілізатором озброєння, комбінованим вседобовим прицілом навідника ТКН-4га зі стабілізованим полем зору і каналом управління дистанційним підривом снаряда. Підвищено живучість, прохідність, надійність і ресурс експлуатації. Встановлені також антіосколочний захист і кондиціонер. За словами експертів, коефіцієнт бойової ефективності БТР-82 і БТР-82А зріс вдвічі у порівнянні з БТР-80 і БТР-80А відповідно. Дослідні зразки БТР-82 і БТР-82А були зібрані в грудні 2009 року на Арзамаському машинобудівному заводі (АМЗ). Випробування машин пройшли взимку 2010 рику, після чого вони були прийняті на озброєння. У 2011 році на БТР-82А були переозброєні деякі частини Південного військового округу. До 2013 року заплановано постачання 100 БТР-82 в Казахстан. Після вдалих випробувань БТР-82 прийнятий на озброєння РА у 2013 році наказом міністра оборони Шойгу.
БТР-82А1 (БТР-88) — модернізований БТР-82 з дистанційно-керованим модулем озброєння (ДКМО), що включає скорострільну 30-мм гармату зі спареними з 7,62-мм кулеметом ПКТМ. Також передбачається установка протипіхотного гранатомета і 6 аерозольних (димових) гранат. Модель вперше продемонстрована 29 травня2014 року.[18]
БТР-82АМ — модернізований БТР-80, до рівня БТР-82А. Модернізація проводиться в ході капітального ремонту на ремонтних підприємствах.
Українські версії
БТР-80УП — українська модернізація БТР-80, розроблена для Іраку. Посилено захист, встановлено новий дизельний двигун Д-80 потужністю 300 к.с., нові шини та нові електричні та пневматичні системи, знята водометна установка. Також на його базі розроблено ряд спеціальних модифікацій:
БТР-80УП-КР — КП командира роти
БТР-80УП-КБ — КП командира батальйону
БТР-80УП-С — командно-штабна машина
БТР-80УП-М — санітарна машина
БТР-80УП-Р — розвідувальна машина
БТР-80УП-БРЕМ — броньована ремонтно-евакуаційна машина
БТР-80УП-Т — транспортна машина
БТР-80-КБА-2 — українська модернізація БТР-80, з 30-мм гарматою КБА-2 замість 14,5-мм кулемета
ASGLA («ASRAD-IGLA») — зенітно-ракетний комплекс ближнього радіуса дії, розроблений європейською компанією MBDA за участю української фірми «Арсенал». Являє собою варіант німецького зенітно-ракетного комплексу ASRAD (який використовує для стрільби ракети «Ігла») на базі БТР-80, раніше перебували на озброєнні армії НДР.
БТР-80 «Джокер» — модернізований в 2014 році силами Національної Гвардії України бронетранспортер на який встановили протикомулятивні екрани та чотири станкових протитанкових гранатометів СПГ-9М[19]
Угорські версії
В Угорщині підприємством CURRUS на базі БТР-80 було розроблено ціле сімейство спеціальних машин з установкою різного додаткового обладнання, з урахуванням вимог НАТО:
BTR-80 SKJ — медична машина
BTR-80 VSF — машина радіо-біо-хімічної розвідки
BTR-80 MVJ — ремонтно-евакуаційна машина
BTR-80 MPAEJ — машина техобслуговування і ремонту
BTR-80 MPFJ — інженерна машина
Машини на базі БТР-80
1В152 - уніфікований командно-спостережний пункт КСАУ 1В126 «Капусняк-Б»
БПДМ "Тайфун" - бойова протидиверсійна машина, створена в 1990-і роки на базі БТР-80
БПДМ "Тайфун-М» - бойова протидиверсійна машина, створена у 2007-2012 роках на базі БТР-82
ГАЗ-59402 "Пурга" - броньована пожежна машина на комбінованому залізничному та пневмоколісному ходу
УНШ (К1Ш1) - уніфіковане шасі для створення спеціальних колісних машин, призначених для монтажу апаратури зв'язку, засобів розвідки, медичної допомоги та інших можливих засобів спеціального призначення. Зовні відрізняється збільшеною висотою середній частині корпусу і додатково змонтованими люками. Виготовляється у двох варіантах: УНШ-10 - з ковпаком і УНШ-12 - без ковпака.
БММ-80 - броньована машина для евакуації поранених
9С482М6 - російський рухливий пункт управління підрозділів ППО
Курсивом виділені зразки, які не пройшли випробувань і не прийняті на озброєння, або над якими не закінчені дослідні роботи; * — призначені на експорт; ** — розроблялися в кооперації з іноземними партнерами
— зброя української розробки та/або виробництва (див. шаблон) 1 — трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься. 2 — постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься