U-40 (1938)

U-40
Зображення підводного човна U-37, аналогічного U-40 типу
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Закладений 1 липня 1937 року
Спуск на воду 9 листопада 1938 року
Введений до складу флоту 11 лютого 1939 року
Загибель 13 жовтня 1939 року підірвався на міні та затонув у Ла-Манші
Сучасний статус затоплений
Проєкт
Тип ПЧ великий океанський торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 18,2 вузлів
Швидкість (підводна) 7,7 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 78 миль (144 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
10 500 миль (19 400 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,50 м
Ширина корпусу найб. 5,85 м
Висота 9,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,70 м
Водотоннажність надводна 1032 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни MAN M 9 V 40/46 (потужність дизелів по 2 200 к.с.), 2 мотори-електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 — по 370 к.с.
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння 		4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
U-40 (1938). Карта розташування: Моря навколо Британських островів
U-40
U-40
Район загибелі U-40

U-40 — німецький підводний човен типу IX A, що входив до складу крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 1 липня 1937 року на верфі № 945 Deutsche Schiff- und Maschinenbau, компанії AG Weser у Бремені. Спущений на воду 9 листопада 1938 року, 11 лютого 1939 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби

З серпня до жовтня 1939 року U-40 здійснив 2 бойових походи в Атлантичний океан, в яких провів 35 днів. За час служби човен не потопив та не пошкодив жодного судна.

13 жовтня 1939 року, під час другого бойового походу, U-40 підірвався на британському мінному полі в Ла-Манші та затонув. Тим не менш, дев'ять членів екіпажу змогли вийти через аварійний люк. Використовуючи евакуаційне обладнання, вони змогли вийти на поверхню; один із дев'яти загинув під час цієї спроби. На поверхні води, ще п'ятеро загинули від впливу суворої погоди, що панувала на той час у Ла-Манші. Приблизно через десять годин після затоплення човна, лишень три особи були врятовані та взяті в полон британським есмінцем «Бореас»[1]

Командири

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. ↑ а б U-40. uboat.net. Архів оригіналу за 13 серпня 2020.(англ.)

Джерела

  • U-40. на uboat.net. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 8 лютого 2020. (англ.)

50°42′ пн. ш. 0°15′ сх. д. / 50.700° пн. ш. 0.250° сх. д. / 50.700; 0.250

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк. Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5 (рос.)
  • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання