LGV Nord

LGV Nord
Дата створення / заснування 1993
Зображення
Зазвичай використовуваний транспортний засіб TGV TMST
Країна  Франція
Адміністративна одиниця Валь-д'Уаз
Сена і Марна
Уаза
Сомма
Па-де-Кале
Нор
Власник SNCF
Обмеження швидкості 83 метр на секунду
Оператор SNCF
Дата офіційного відкриття 1993
Максимальний похил 25 ‰
Ширина колії європейська колія
Початкова чи кінцева точка Євротунель
Довжина або відстань 333 км
Дорожня карта
Маршрутна карта Template:LGV Nordd
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
Номер залізничної лінії 226000 і 216000
Мапа
CMNS: LGV Nord у Вікісховищі

49°54′33″ пн. ш. 2°50′56″ сх. д. / 49.9091° пн. ш. 2.8489° сх. д. / 49.9091; 2.8489

Ligne à Grand Vitesse Nord (Північна високошвидкісна лінія) зазвичай, скорочують до LGV Nord, французька швидкісна залізниця завдовжки 333 км, відкрита в 1993 році, що сполучає Париж з бельгійським кордоном і тунелем під Ла-Маншем через Лілль. Лінія була третьою високошвидкісною лінією, відкритою у Франції[1].

Через максимальну швидкість 300 км/год лінія значно скоротила час в дорозі між Парижем і Ліллем. Його розширення на північ (Бельгія, тунель під Ла-Маншем) і на південь (через LGV Interconnexion Est) скоротили час у дорозі до Великої Британії та Бенілюксу, а також для міжрегіональних поїздок між північною, південно-східною та південно-західною Францією. Оскільки залізницю прокладено на рівнинних ділянках, максимальний похил становить 25 м/км (2,5‰).

З усіх французьких високошвидкісних ліній LGV Nord має найширший вибір швидкісного рухомого складу: TGV POS, TGV Réseau, TGV Atlantique, TGV Duplex, Eurostar e300, Eurostar e320, Thalys PBA та PBKA, а також місцеві потяги. Рух контролює Лілльський залізничний центр.

Станції

Примітки

  1. ↑ Meldung Dritte TGV-Linie eröffnet. In: Eisenbahntechnische Rundschau. 42, Nr. 7/8, 1993, S. 432

Посилання