Douglas F4D Skyray

Douglas F4D Skyray
Skyray
Призначення:палубний винищувач
Перший політ:23 січня 1951
Прийнятий на озброєння:1956
Знятий з озброєння:1964
Період використання:1956-1964
На озброєнні у:ВМС США, Морської піхоти США
Розробник:Douglas Aircraft Company[1]
Всього збудовано:422
Конструктор:Ед Хайнеман
Екіпаж:1 особа
Максимальна швидкість (МШ):1 200 км/год
Бойовий радіус:320 км
Дальність польоту:1 100 км
Дальність польоту з ППБ:1 900 км
Практична стеля:17 000 м
Швидкопідйомність:5 598 м/хв, 93,3 м/с
Довжина:13,8 м
Висота:3,96 м
Розмах крила:10,21 м
Площа крила:52 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:(Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)°
Споряджений:10 273 кг
Двигуни:1 Pratt Whitney J57-P-2 (J57-P-8B)
Тяга (потужність):45 кН
Тяга форсажна:71 кН
Гарматне озброєння:чотири × 20 мм Temco-Ford
Боєзапас:65 снарядів/ствол
Кількість точок підвіски:6
Маса підвісних елементів:1814 кг
Підвісне озброєння:бомби, ПУ 72х70-мм НКР.
Douglas F4D Skyray у Вікісховищі

F4D Skyray (укр. «Скайрей»)[a] — американський палубний винищувач-перехоплювач. Перший у світі винищувач палубного базування, здатний перевищити швидкість звуку.

Історія

1947 року американський флот склав вимоги для нового винищувача — той мав перехоплювати і знищувати ворожі літаки на висоті 15 240 м (50 000 футів) за п'ять хвилин після оголошення повітряної тривоги.

Перший серійний літак злетів у липні 1954 року. Після цього серійне виробництво наростало, досягши максимуму 1957 року, коли за тиждень з конвеєра сходило три літаки.

Перша бойова ескадрилья винищувачів F4D-1 (VF-74) перелетіла на авіаносець «Рузвельт» навесні 1956 року. 1957 року флот мав п'ять таких ескадрилей.

Літак використовувався у липні і серпні 1958 року за програмою «Пілот» для запуску ракети-носія Пілот в зоні викиду над протокою Санта-Барбара (англ. Santa Barbara Channel Drop Zone) після зльоту з повітряної бази військово-морського флоту США Поінт-Мугу (англ. Naval Air Station Point Mugu).

Програму Пілот закрито в серпні 1958 року і замінено NOTS-EV-2 Caleb. Програма Пілот була засекреченою до 1994 року.

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

Льотні характеристики

Озброєння

  • Гармати: 4×20 мм, боєзапас — 65 снарядів/ствол
  • Ракети: 6 блоків 7 × 70 мм некерованих ракет або
  • 4 блоки 19 × 70 мм некерованих ракет;
  • 4 × AIM-9 Sidewinder протиповітряні ракети
  • Бомби: 2×910 кг

Див. також

Примітки

  1. ↑ United States Naval Aviation 1910-2010 Volume II Statistics — 2017. — С. 25. — ISBN 978-0-945274-75-9

Коментарі

  1. ↑ Від англ. sky — «небо» та ray — «промінь» або «скат»
    Індекс F (fighter) в чинній системі позначень авіації та ракет означає «штурмовик».
    Індекс 4D в системі позначень Флоту США зразка 1922 року означає четвертий літак цього типу компанії Douglas

Джерела


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.