Василь Гнатович Непийпи́во (10 січня 1916 , Кам'янка — 19 січня 2007 , Київ ) — український художник ; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений художник УРСР з 1977 року, народний художник УРСР з 1982 року.
Народився 28 грудня 1915 [10 січня 1916 ](19160110 ) Кам'янці [ a] Полтавський район Полтавської області України ). Закінчив Харківську художню студію[ 1] Полтавського музично-драматичного театру .
Брав участь у німецько-радянській війні . Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною» (14 грудня 1945), орденами Червоної Зірки (6 листопада 1947)[ 2] Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985)[ 3]
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Січневого повстання , № 3. квартира № 190. Помер у Києві 19 січня 2007 року.
Працював у галузі станкового живопису , у реалістичному стилі створював пейзажі , натюрморти [ 1]
«Ромашки» (1936);
«Керченська протока» (1954);
«Полтавщина» (1956);
«Дуб Богдана Хмельницького біля Хортиці» (1958);
«Конча-Заспа» (1959);
«Річка Ворскла» (1960);
«Жито половіє» (1960);
«Вечоріє» (1960);
«Безкрає поле» (1961);
«Липа, під якою Тарас Шевченко написав „Відьму“» (1961);
«Полтава. Покровська церква» (1962);
«Диканька. Старі дуби» (1965);
«Життя продовжується» (1965);
«Загорський Собор» (1966);
«Пшениця» (1967);
«Травневі луки» (1968);
«Дніпрові схили» (1968);
«Псковська Вежа» (1970);
«Колгоспні лани» (1970);
«Бучач. Фортеця-замок» (1970);
«Оповиті квітами» (1971);
«Дальні печери. Весна» (1974);
«Канівське море» (1974);
«Косовиця на Канівщині» (1974);
«Софія Київська» (1977);
«Диканька. Церква Миколи» (1977);
«Село Баранівка на Полтавщині» (1978);
«У гаю. Біля Києва» (1979);
«Вранішні хліби» (1980);
«Журба» (1985);
«Ніаґарський водоспад» (1990);
«Замок закоханих» (1990);
триптих «На сполох», «Безмовні свідки», «Благословляю вільну Україну» (1991—1992);диптих «Сяйво Богородиці», «Сяйво Ісуса Христа» (1994—1995);«Михайлівський монастир» (1995);
«Десятинна церква» (1995).
Окремі роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України в Києві, Волинському , Житомирському , Запорізькому , Івано-Франківському , Уманському краєзнавих музеях , Дніпровському , Запорізькому , Полтаському , Харківському художніх музеях .
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1959 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1954, 1971, 1982, 1986 роках та Полтаві у 1980 році.
Непийпиво Василь Гнатович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба . — Київ : Мистецтво , 1972. — С. 322.
Непийпиво Василь Гнатович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с.
Непийпиво Василь Гнатович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
Непийпиво Василь Гнатович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський , В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького . — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1992. — С. 420 . — ISBN 5-88500-042-5 .
Непийпиво Василь Гнатович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський , В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького . — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1992. — С. 435 . — ISBN 5-88500-042-5 .
Ігор Шаров , Анатолій Толстоухов ISBN 966-505-134-2 ;В. М. Ханко Непийпиво Василь Гнатович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4 .
