Альфóнсо Рéєс-Очоа (ісп.Alfonso Reyes Ochoa; 17 травня1889, Монтеррей — 27 грудня1959, Мехіко) — мексиканський письменник, перекладач, журналіст і дипломат, юрист, діяч культури, визначна фігура національної словесності.
Життєпис
Син мексиканського військового і політичного діяча Бернардо Реєса[es], загиблого 1913 року під час повстання проти президента країни Франсіско Мадеро. Навчався юриспруденції, один з творців юнацького літературного гуртка «Атеней молоді». Викладав у Національному університеті, від 1913 року на дипломатичній службі у Франції. Пізніше жив і працював на Кубі, а також в Іспанії (1914—1924), де займався журналістикою, публікував праці з іспанського бароко і, познайомившись з Хосе Ортегою-і-Гассетом, співпрацював з його журналом Revista de Occidente[es] (Західний огляд). У 1927—1930 роках обіймав посаду мексиканського посла в Буенос-Айресі, де щонеділі обідав з Х. Л. Борхесом. 1939 року повернувся до Мексики, де очолив Будинок Іспанії[es], а потім Національний коледж у Мехіко, що став домівкою для багатьох іспанських емігрантів.
Творчість
Автор віршів, драми, прозових творів, праць з історії літератури і філософії, універсальний есеїст. Переклав ІліадуГомера, твори Стерна, Честертона, Чехова. Спадщина Реєса величезна, в Мексиці видано зібрання його творів у 26 томах (1955—1993).
Кантата на могилі Федеріко Гарсія-Лорки / Cantata en la tumba de Federico García Lorca (1937)
Драми
Жорстока Іфігенія / Ifigenia Cruel (1924, на її основі написали опери Роберто Тельєс Оропеса (Roberto Téllez Oropeza) і Леандро Еспіноса (Leandro Espinosa))
.svg){kind=small}
